25 диверсантів проти 5 тисяч нацистів: на що здатні радянські розвідники

45


Вранці 27 липня 1944 року командир 9-ї гвардійської механізованої бригади, полковник Сергій Стародубцев, наказав розвідгрупі капітана Григорія Галузы рухатися попереду підрозділу підполковника Соколова. З перших годин операції бійці Галузы з розвідників перетворилися на вістрі радянського наступу. За одну ніч вони зайняли два міста, спалили німецьку автоколону і змусили втікати 5 тисячне угруповання військ.
Початок операції
У рейді взяли участь 25 розвідників на трьох бронемашинах БА-64, двох танках Т-80 і трьох німецьких бронетранспортерах SdKfz-251, якими управляли взяті в полон німецькі водії. Бійців переодягли у форму вермахту, а на радянській техніці, намалювали німецькі хрести, надавши їй вигляду трофейної. Вночі 27 липня колона рушила по шосе Шауляй-Рига. По дорозі диверсанти таранили мотоцикли і легкі автомобілі, відступаючого противника.
На посту біля річки Муса бійці зустріли ворожих саперів, збиралися підірвати міст. Прийнявши диверсантів за своїх, охорона пропустила колону, після чого радянські бійці повернулися до мосту і знищили і охорону, і саперів. Біля залізничного полотна один з бронетранспортерів був пошкоджений міною, а водій Шмыгин виявився поранений.
розвідників проти 5 тисяч нацистів
У литовському місті Янишки знаходилися залишки 15-ї гренадерської бригади СС чисельністю 3866 бійців, 62-й батальйон вермахту, саперний підрозділ, два артилерійських і одна мінометна батарея. Загальна чисельність ворожих військ, під командуванням генерала поліції Еккельна, раніше керував приниженням партизанів у лісах Білорусії, склала понад 5 тисяч осіб.
Знаючи, що фронт знаходиться на порядній відстані — майже в 40 кілометрах, німці розійшлися відпочивати, а охорону танків, розміщених в двох синагогах, довірили місцевим литовським поліцаям. Близько 2 години ночі радянські розвідники під’їхали до околиці Янишек, де їх зупинили на посту перед в’їздом у місто. Часовий зажадав назвати пароль, але один з німецьких водіїв сказав, що вони тільки вийшли з оточення і пароль ще не отримали. Охорона повірила і пропустила диверсантів.
В темряві розвідники ножами перерізали охорону поліцаїв і завели сім Тигрів, на яких прямо з центру міста атакували, відпочиваючих есесівців і поліцаїв. Прямою наводкою вони били по зайнятим нацистами домівках і гусеницями тиснули автомашини противника. Розгублені німці, не розуміючи, що відбувається, почали тікати. Довершили розгром підрозділу підполковника Соколова, які через півгодини після початку бою підійшли до Янишкам.
Продовження рейду
Розвідники вирішили продовжувати наступ і вже о 4.30 ранку біля залізничної станції Димзас обстріляли німецький бронепоїзд. У перестрілці був підбитий один з бронетранспортерів SdKfz-251, в якому і перебував капітан Григорій Галуза. Командир і сержант Самоїдів були поранені, а один німецький водій і радянський розвідник Погодін загинули. Подальше керівництво рейдом взяв на себе лейтенант Іван Чечулин.
Група, рухаючись по шосе, помітила відступаючу німецьку колону вантажівок, в кузовах яких знаходилися ворожі піхотинці. Розвідники вирішили не атакувати противника сходу, а обігнали його і через кілька кілометрів влаштували засідку. В ході бою диверсанти спалили 17 машин, вбили понад 60 німецьких солдатів, до ста латиських і литовських поліцейських. До 6 ранку розвідгрупа прорвалася до південних околиць місто Мітаві, де за наказом командування зайняла оборону і дочекалася підходу частин підполковника Соколова.
За одну ніч рейду бійці пройшли понад 80 кілометрів, а Григорій Галуза та Іван Чечулин отримали за проведену операцію звання героїв Радянського Союзу. Чечулин загинув у бою навесні 1945, а капітан Галуза повернувся з війни, жив у Підмосков’ї і помер в 2006 році.