Бабайка в сірій кашкеті

82

Наша з чоловіком робота вже другий рік змушує нас майже щодня допізна залишати нашу трирічну доньку у свекрухи. Мила жінка, добра, але авторитарна і абсолютно некерована. Не дай бог попросити її виховувати мою дитину так, як я прошу, а не так, як їй треба!

Я благала не погрожувати дитині, мовляв, не будеш їсти — закрию в темній ванній. Не хоче їсти — не примушуйте, різниця в обіді в півгодини некритична, зате у мого дитини прийом їжі не буде асоціюватися з насильством. Ні ж: «Ці ваші нові методики шлунок дитині посадять, режим не можна порушувати».

Я мало не на колінах просила не лякати дитину бабайками, сірими дзиґами і міфічними дядьками з мішком, не розповідати, що карієс — це черв’яки в зубах, не придумувати історії, чому треба з’їсти все до останньої ложки, хоч ти подавись, тому що діти в Африці голодують. Так наша бабуся вирішила до смерті залякати дитину дядьком міліціонером, який «прийде, забере і в тюрму посадить, раз ти так голосно плачеш».

У підсумку моя дитина (ну нема мені більше з нею залишити, не довіряю я няням) проводить свій день так: спершу їй можна все-все-все — брати всі предмети в будинку, діставати що завгодно з шаф, а потім вона починає лізти куди не треба», за що їй погрожують дядьком міліціонером. У відповідь малятко влаштовує істерику з переляку, за що її хвилин на десять закривають в темній ванній, а потім випускають і, аргументуючи міліціонером, змушують їсти, обливаючись сльозами, повну тарілку каші, яку і я б не осилила.

І ось позавчора весь цей свято вибухнув феєрверком. У нас був вихідний, дитина залишився зі мною, ми гуляли і зайшли на ринок. Щоб розплатитися, руку дівчинки довелося відпустити. За секунду її не виявилося поруч — може, злякалася, може, натовпом отдавило. Знайшла я дочка через якийсь час у місцевому пункті міліції в стані, близькому до непритомності. Загубився дитини знайшов поліцейський і спробував дізнатися, чому одна дівчинка. Уявляєте, що було з дівчинкою при вигляді дядька міліціонера? Наша мила бабуся, вимушено проводить з онукою більше часу, ніж ми, звела нанівець наші спроби пояснити дитині, що поліцейський — друг, а не ворог.

Чоловік доньку у свекрухи відібрав. Зараз ми просто беремо її з собою на роботу. Турботливі бабусі, ви так задовбали своїм життєвим досвідом — щоб вас дядько міліціонер забрав!