Бідний, бідний Леві Страусс

14

Свого часу цим задалбывался відомий іспанський письменник Артуро Перес-Реверте. Так що буду солідарний і натисну «Виплакатися».

Задовбали линялі і драні джинси. Знайти звичайні чорні або сині щільні джинси без дірок — квест, порівнянний з пошуком Ельдорадо. Дірки мають звичку з’являтися рано чи пізно самі собою. Колись у дитинстві я навіть влаштував скандал, коли батьки купили мені варені бриджі: «Вони куці і заношені, я їх носити не буду!» А пошук штанів, не заношених фабричним методом, часто стикається з непрошибаемым: «Це ж не модно».

А в останні років п’ять ще більше задолбали засилля вузьких джинсів. Все розумію: подвороты, вулична мода. У свій час мені навіть подобалися вузькі джинси. Але іноді виникає враження, що замість штанин помилково пришили рукава.

І це вже не в джинсах питання, це мода на худі нетреновані ноги. На середньостатистично тренованої людини, здатного бадьоро пройти хоча б десяток кілометрів, вони тупо не лізуть. І навіть більше, ніж неможливість знайти звичайні прямі невбивані сині джинси, бісить розуміння: нині модно бути кволим і нікуди за межі міста не висовуватися.