Бюрократія врятує світ

22

Прилітаю в Домодєдово рейсом з Києва. Йду отримувати багаж — нема мого валізи! Походив-походив навколо багажної стрічки — все ще немає. Пішов до дівчат, які сидять під написом «Розшук багажу». Дівчата всі забігані, навколо гори якихось безгоспних сумок.

Ну все, думаю, пропав мій чемодан. Сідаю до однієї з дівчат, пишу заяву на бланку. Ще якийсь бланк вона мені дає, потім ще один. З’ясовується, що ті два я заповнив неправильно. Переписую бланки заново. Дівчина періодично зависає, дивлячись в комп’ютер, потім приходить у себе, каже: «до Речі, ще один бланк треба заповнити». Потім додає: «Так, якщо знайдемо валізу, то привеземо днів через п’ять тільки, або самі приїжджайте забирати».

Я вже ні про що не думаю і мовчки заповнюю бланки. Після двох годин цього захоплюючого заняття заходить ще одна тітка: «Який тут із Києва — ось ваш чемодан!»

Виявляється, поки я все це писав і переписував, прилетів вже наступний рейс з Києва з моєю валізою на борту. Щасливий і задоволений, я поїхав додому. Ось таке ось бюрократичне диво!