Духовні скріпи від розкрадача склепів*

74


Олександр Глібович Невзоров не перестає дивувати своєю кондової русофобією, святотатством і знущанням. А адже пізнаваний став у свій час за рахунок експлуатації патріотичних почуттів, на передачі «600 секунд». Відсутність внутрішнього стрижня, гординя, «вразливість натури» і захопленість езотерикою давно не просто повели його з патріотики, але і вивели з усіх розумних меж здорового глузду і моралі, все ближче наближаючи до провокаторам і спекулянтам від політики і журналістики. В принципі, він вже сам давно перетворився у такого – мізантропа і русофоба, фальсифікатора і паскудника. Тобто те, чим «славні» всі ліберальні відщепенці. Мабуть, саме тонка організація його внутрішнього світу дозволила пройти шлях особистого «вдосконалення» — від спекуляції на патріотизмі до радикал-лібералізму, від ревною, але, як потім з’ясувалося, підробленої віри — до атеїзму і богоборства.
Захисник евтаназії, абортів та самогубств. І ще багато чого подібного. Не дивно, що вважає возз’єднання Криму з Росією – «мародерством». Не дивно – адвокат злочинних київської влади.
З деяких пір він ще й «іпполог», великий кінський науковий діяч, доводить, зокрема, що коні вираховують інтеграли, чудово читають на латині, заодно – і російською і всіх інших людських мовах. Володіє кінським мовою, перекладає з нього на людський.
А взагалі він — то син турецькопідданого і потомок яничарів, чи то, як він сам заявляв, — вождя чи іншого представника знатного північноамериканського індіанського народу команчі. Спеціально їздив шукати батька в Оклахому. Не знайшов. Але у відповідності з його ж написаним заявою — вийшов зі складу росіян». Ну, звичайно, «команчі» — це зовсім інша справа! Хоча пошуки своєї національності продовжує до цих пір. Тепер він – грузин.
Ось його зовсім «свіжий» ролик на «Ехо Москви»:
Всього одна хвилина, а який драматизм! Зворушливо. Брутальний Невзоров з сигаретою в руці виводить на маєчці слово «Грузія», звичайно, на англицком мовою – «Georgia». Малість не дотиснув Глебыч в ролику – не вистачає на останніх секундах змахування зі щоки скупої чоловічої сльози.
У грузина вирішив перетворитися в своїх екзальтованих почуттях по разыгранному в Тбілісі штучному «політичної кризи» за допомогою тупий грузинської провокації 20 червня 2019 року. Партія «Європейська Грузія» організувала багатотисячні протести проти своєї чинної влади у зв’язку з тим, що на засіданні Міжпарламентської асамблеї православ’я в кріслі голови виявився депутат Державної Думи Росії С. А. Гаврилов, якого самі ж грузини і посадили на це місце. Досить анекдотичний привід навіть для опереткового перевороту. У «Подорожі Гуллівера» Свіфта у війні остроголовых і тупоголових (спір, з якого боку розбивати яйце) було більше сенсу, ніж у «політичній кризі» щодо належного голові крісла. Грузинські ліліпути русофобську наживку охоче заковтнули і давай колошматити один одного! Ситуація для всіх ясніше ясного: простий і тупий удар по Православ’ю і Росії. Ну і зміна влади у Грузії, на ще більш русофобську. Нічого більше.
Сенатор Маккей під час агресії Грузії проти Абхазії і Осетії в 2008 році заявляв: «ми Всі-грузини». Глебыч вирішив продовжити цю практику. Сьогодні грузин – він. Взагалі «цивілізований Захід» і «ліберальна громадськість» цю практику полюбили. Світова і російська либеральщина рекламує глумливі картинки французького сатиричного» журналу «Шарлі Ебдо» з гаслом: «Сьогодні ми всі шарлі ебдо». Неадекватно ні ситуації, ні, власне, персони якогось журналіста Голунова ліберальні ЗМІ на початку червня цього року виходили зі словами «Ми – Іван Голунь» на першій смузі своїх видань. Якось навіть образливо за «прогресивну громадськість» — ніякого різноманіття.
А ось участь «ипполога» в передачі блазня Вані Урганта. «Вечірній Ургант» від 21.06.19.:

Ваня презентує Глебыча як володаря унікальної біографії: «Співав у церковному хорі, був хранителем музею, репортером, каскадером, військовим, депутатом Держдуми, двічі був поранений, вчений іпполог і письменник, який сам себе називає «професійним мерзотником»».
Ну а сам Глебыч запевняє, що володіє досконало мистецтвом лицемірства і хоче в передачі Вані, як завжди, «хайпануть». Ургант почав навіщо-то представляти Невзорова голим чомусь напроти вентилятора, на що Невзоров порадив не захоплюватися» і на всяк випадок заявив, що у нього «традиційна орієнтація». Не зайва передбачливість у спілкуванні між оборонцями «прав людини». З їх спілкування можна дізнатися, що в юності Невзоров був «ковбасним злодієм» і «розкрадачем склепів» (в прямому сенсі). Траплялося, що йому доводилося по кілька днів проводити в склепах. «Це багато що пояснює», — навіть Ургант додумався зробити такий висновок про Невзорове. А Глебыч прямо на передачу почав торгувати своїм прахом прямо зараз», витягнувши пробірку з власним прахом з підписом кремованого. У планах «грузина-команчі» виготовити прижиттєву маску і також почати їй торгувати.
Як вам? Милий образ Невзорова, так і Урганта, правда? Подякуємо Ваню і Глебыча.
* Авторська назва статті «Невзоров – команчі і грузин, «ковбасний злодій» і «розкрадач склепів»»
Андрій Сошенко