Двоколісний «Роллтон»

35

Мене задовбали «гурмани». Я так називаю не тільки тих, хто знає толк в їжі, але і тих, хто нібито розібрався в будь-якій області знань і став вважати себе крутим спецом.

Захотів я як-то купити собі велосипед. Самий звичайний, щоб іноді кататися по місту, можливо, виїжджати на природу. Стрибати, долати гори і навертати тисячі кілометрів в рік я ніяк не планував. Так, велосипед я хотів дуже недорогий. Щоб визначитися з моделлю, написав у наш общажно-локальний форум, попросив допомогти. Тут і вилізли ці самі «гурмани», і понеслося:

— Менше ніж за 500 баксів нормальний великий брати не варто!
— А взагалі-то краще доглянути ось такий: [посилання на модель дорожче $1000].
— У дешевих вилка слабка, все розвалиться тут же.

Мої боязкі вигуки, що мені не потрібен танк, на якому я зможу доїхати від Москви до Владивостока, звичайно ж, залишалися без уваги. В результаті я плюнув на ці поради і купив собі велосипед за 200 доларів. Вже п’ятий рік він зі мною, навіть жодного разу не довелося лагодити. А «гурманів» шкода — вони так страждають від найменшого недосконалості!