Фронтові 100 грам: які вони були в армії генерала Власова

30


Потрапляючи в німецький полон, майже кожен червоноармієць сам бачив або чув про пропагандистах з числа росіян, які закликали полонених перейти на бік німців, воювати «проти Сталіна», а за це отримати сите життя, новий одяг і можливість не піддаватися тортурам і звірств табірних наглядачів. Багатьох це соблазняло, так погано було часто в полоні, і нехай ціна була за німецький пайок – зрада.
В цілому, свої обіцянки по частині постачання німці стримували. Росіянам, що згоден піти до них на службу, належало і нормальне харчування, і нове обмундирування, в основному німецьке, але не обов’язково. Так, Леонід Самутін («Я був власовцем», М., 2013) у своїх спогадах пише про те, як він перестав бути полоненим червоноармійцем і увійшов в число російських колабораціоністів: «У другій половині дня 1 травня 1942 року сто полонених були виведені за ворота табору «Оффлаг-68», підведені до складського приміщення і там переодягнені в нове чеське обмундирування».
Отримували всі колабораціоністи (і «хіві», і поліцаї, і власовці) і непоганий продовольчий пайок. Колишній військовополонений А. Л. Кузнєцов, рядовий 101-ї танкової дивізії, на допиті в НКВС після втечі з полону в 1943 р. показав, що пайок для російських службовців у цій частині був такий: 28 німецьких марок в місяць, 150 грамів масла, 100 г цукру, 200 грам солі, хліба (6 буханок), чаю, борошна 4,6 кг, дві кружки гречки та з нагоди інші продукти. Інший колишній полонений, В. П. Прохоров, єфрейтор 282-го стрілецького полку, у 1946 р. розповів в МВС, що працював у 14-ї танкової дивізії СС і отримував там пайок німецького солдата, 58 німецьких марок в місяць, носив німецьку форму і вважався у німців своїм солдатом.
Про німецьких пайки для російських колабораціоністів в поліції і РОА відомо небагато. Відомо, що, як правило, їм, як В. Прохорову, видавався пайок німецького солдата, такі ж зарплати і обмундирування. Насправді все було ситуативно – тобто в різних частинах і в різні періоди війни по-різному. Наприклад, як вказує дослідник Д. Озерних («Портрет колабораціоніста Калузької землі»), власовские солдати на Східному фронті забезпечувалися щоденним триразовим харчуванням: в добовий пайок були включені супи, каші, картоплю, 700 гр. Хліба, 30 гр. вершкового масла. Покладалися також консерви (ті ж, що в німецькій «залізної порції» — рибні або м’ясні), цукор, тютюн, сублімовані горохові супи та інші страви. Час від часу солдати могли пити, купуючи спиртне на видану їм рейхсмарками зарплату. Спеціально видаються перед боєм сто грам у власівців не було. Отримували вони від 20 до 58 марок на місяць, в середньому – до 38. Офіцери РОА отримували повний німецький офіцерський пайок (в який періодично включалися також і вино).
У бойових умовах денної солдатський раціон німця (а значить і рядового власовца) складався з трьох прийомів їжі – мізерного сніданку, ситного обіду і досить легкого вечері. В пайках був хліб (600-700 грамів), м’ясо або риба (200 грамів), фрукти і овочі, картопля, зелень, масло, ковбаса, кава (9 грамів) або чай, 6 сигарет та інші продукти – твердої норми, які саме, не було, були лише загальні рекомендації і норми видачі м’яса, хліба, жирів і тютюну, в рамках яких варіювалася харчування. В боях в основному їли консерви (на відміну від радянської армії, де працювали польові кухні завжди поблизу передової).
У німців же гаряче на передовій рідко бувало, так що гастрит став поширеною хворобою. Але якщо харчування підвозили, то давали і супи, і картоплю з м’ясом або салом. Частенько деяких із звичайних продуктів не вистачало, тоді замість них давали щось інше – печиво, приміром, або банку сардин. В тилу годували гірше. Так що по частині калорійності харчування німці червоноармійцям програвали.
Наприклад, німецькому солдату належало 600-700 грамів хліба, а бійцеві РСЧА – 800 грамів, і кращої за якістю, свіжого, приготованого поблизу фронту. Було також більше овочів і каш (500 грамів картоплі і 320 грамів інших овочів, по 170 г круп або макаронів). До цього додавалися і знамениті 100 грам (а в госпіталях вино і лікери, чого не було у німців і власівців), та інші додаткові продукти (солодке, посилки з дому, якщо траплялося – добавки від интендантов). А, як відомо, чим краще харчується солдатів, тим краще він готовий до бою. Відносно продовольства, як і у всіх решта, перевага була за СРСР, і за ним же залишилася перемога.