І знову про ККД

18

Задовбав стереотип, що раз ти худ, хворий і немічний за визначенням.

На думку таких зарозумілих особистостей, я не пройду і десяток кілометрів бадьорим кроком, за межу міста ніколи не вибираюся і взагалі — жертва моди на анорексію.

Тоді влаштуємо змагання? Подивимося, хто з нас довше бадьоренько пройде. Хочете по лісах? Я тільки за! Можемо анекдоти один одному в дорозі труїти, наспівувати пісні. Та що завгодно. Тільки цур, не халявити, не берегти дихання і не шморгати носом від утоми під власною вагою. Слабо? Слабо.

Вас таких — вагон і цілий візок. І серед вас я не зустрів ще жодного людини, здатного пройти разом зі мною пішки на роботу, відходити там 13-14 годин без перерв навіть на туалет, а потім повернутися пішки додому. Разом вийде не менше 20-30 кілометрів за день, коли як пощастить. Дванадцять з них припадають лише на дорогу на роботу і з роботи.

Та я ходжу швидше, ніж більшість з вас бігає. І набагато більше, тут вже без варіантів. Але от проблема: я не набираю ваги. Та й не треба мені цього, він буде сповільнювати швидкість і заважати маневреності. А ви? Зал по три рази в тиждень після офісу? Ну так, масу наростили собі, а толку від цього мертвого вантажу? А, точно! Зате ви не виглядаєте такими кволим, як я.

Так ось, запам’ятайте, натренованість визначається не завтовшки ніг, а тим, наскільки ефективно ви здатні використовувати свої м’язи. А якщо вас хвилює естетика, так засуньте її собі… свою задолбашку.

І не задалбывайте нормальних людей, здатних не тільки скаржитися, а й пройти бадьорим кроком пару магазинів, щоб через хвилин 20-30 втупитися в потрібний товар.