Куди не кинь — усюди тітка Клава

17

Я припускаю, що колись давно, коли всі люди були релігійними, то правила поведінки їм диктували Священні книги — Біблія, Коран, Тора, у кого яка.

Такий був першоджерело. Якщо ти щось зробив бридке, тобі всі навколишні відразу дорікнуть — гріх! Потім право направляти на шлях істинний взяло радянська держава, як зараз прийнято говорити — тоталітарна. Школа, преса і партзборів виховували громадян, засуджували і викривали, якщо треба.

Зараз же все добре — свобода! Здавалося б, живіть, люди, раЕкшн те. Немає ж! Тепер всі вчать один одного жити. Першоджерело правди знаходиться в кожній перукарні. Ви не робите два рази в місяць коригування нігтів? Як так можна? Ви жінка! Ви не читаєте на ніч дитині по годині? Ви ж батько! Ви не вмієте водити машину? Ви ж сучасна людина! Ви не буваєте у філармонії кожну тиждень? Ви ж інтелігент!

Ви не здаєте аналізів на 20 тис. раз в півроку? Вам байдуже своє здоров’я? Не ходіть на чищення зубів? На епіляцію? На тренінги з усвідомленості? З особистісного росту? Не взяли іпотеку і живете з батьками? Значить ви повний відстій і пропащий чоловік! Ви ж повинні! Повинні всім їм! Тим, хто вас вчить. А їх мільйон!

Я вже особисто готова делегувати повноваження настанови мене на путь істинний комусь одному! Ну як в дитинстві: не прикро коли мама лає, а коли сусідка тьотя Клава — бісить! Зовсім своїм розумом жити — утопія. Всередині ми завжди вважаємо себе правими і з боку не бачимо. Але й терпіти цей рій нескінченних вчителів неможливо. Я вже готова делегувати це право в якісь одні руки!

Може, марксизму-ленінізму, як раніше? Ну, або, може, тоді вже відразу Богу?