Маленька російсько-китайська війна: Чому зволікав СРСР і як вдалося перемогти китайців

147


У 1969-му на горизонті радянського благополуччя постала велика війна з Китайською Народною Республікою. З дня утворення — 1 жовтня 1949 року — китайське незалежна держава користувалася підтримкою радянської влади, перспективні відносини стрімко розвивалися, але після смерті Йосифа Сталіна все змінилося. 2 березня 1969 року військові КНР таємно проникли на належний Країні Рад острів Даманський і відкрили вогонь. Аналітики припускали самі похмурі наслідки, аж до ядерного удару.
Росіянин з китайцем — брати навік?
Маленькая русско-китайская война: Почему медлил СССР и как удалось победить китайцев доказательства,загадки,история,спорные вопросы
Мао проти Хрущова і народні реакції.
КНР і СРСР зійшлися за маленький острівець Даманський, названий на честь російського інженера, загиблого в тутешніх водах підступної річки Уссурі. Ні стратегічної, ні господарської цінності за великим рахунком, це місце не являло. Боротьба за контроль над цією територією скоріше була справою принципу. Кордон між країнами закріплювалася Пекінським трактатом від 1860 року, вкрай вигідним для російської сторони. Бо згідно з договором господарська діяльність на річці і на острові дозволялася російською.
Але окремі представники КНР вважали цей документ грабіжницьким, виступаючи за справедливе зміна. Та й Паризька конференція 1919-го ввела нове положення, за яким передбачалося проходження річкових держкордонів по середині головних фарватерів. Але у першій половині XX століття і Радянський Союз, і Китай були зайняті справами важливіші, залишаючи питання про межі відкритим. Стосунки у прикордонних районах залишалися добросусідськими, як свідчив пропагована формула про братерство навік російської з китайцем.
Розлад відносин між країнами
Маленькая русско-китайская война: Почему медлил СССР и как удалось победить китайцев доказательства,загадки,история,спорные вопросы
Натовп хунвейбінів з цитатниками Мао Цзедуна намагається увірватися на територію СРСР. Кадр з фільму «Що сталося на Уссурі».
Кардинально ситуація змінилася відразу ж після смерті Сталіна. Товариш Мао, котра поважала лідерство радянського вождя у світовому комунізмі, вважав перехід цієї ролі до Хрущову несправедливим. Та й не сподобалося Мао Цзедуну намічене «розвінчання культу особи». І тут прийшла черга загострення питання про кордон, причому на двосторонніх переговорах не перебував взаємний компроміс.
У 1960-х радянсько-китайський кордон стала ареною багатьох інцидентів, пов’язаних, як правило, з китайськими вилазками на спірні території. Причому дії китайців ставали все більш агресивними і традиційні «вмовляння» радянських прикордонників вже не допомагали. На початку 1969 року прикордонні війська заклопотано доповідали у Кремль про підготовку Китаю до великої акції на кордонах. Серед потенційно небезпечних районів вказувався і Даманський. Однак директива радянського командування наказувала вогонь не відкривати і не піддаватися на провокації.
Останнє фото рядового Петрова і десятки вбитих
Маленькая русско-китайская война: Почему медлил СССР и как удалось победить китайцев доказательства,загадки,история,спорные вопросы
Те саме останнє фото Петрова.
Реклама
Вночі на 2 березня 1969-го замаскована група з декількох сотень добре озброєних китайських військовослужбовців пробралася на острів. Після того, як одна з груп була помічена радянськими прикордонниками, начальник застави Іван Стрельников зажадав китайців пояснити їх присутність на російській території. Відповіддю стали лише автоматні черги, забрали за перші 15 хвилин бою 18 життів його підопічних. Стало ясно, що Пекін ретельно підготувався до операції: ускладнена хуртовиною видимість, відсутність резерву радянського унаслідок військових навчань, неможливість термінового підкріплення.
Так співпало, що в той день на заставу прибув військовий кореспондент Петров для фотозйомки військових на комсомольські квитки. Початок цієї бійні він встиг зафіксувати за кілька секунд до загибелі. На останньому знімку фотографа китайський командир подає умовний знак про заняття позицій для відкриття вогню по радянським бійцям. Петров встиг заховати фотокамеру під кожушок, де його і знайшли разом з бездиханним тілом.
Маленькая русско-китайская война: Почему медлил СССР и как удалось победить китайцев доказательства,загадки,история,спорные вопросы
Старший лейтенант Віталій Бубенін, який отримав поранення в бою під час провокації на радянсько-китайському кордоні на острові Даманському на річці Уссурі 2 березня, проходить лікування в госпіталі.
Група Стрельникова загинула в повному складі. Китайці відкрили шквальний вогонь і по наступній прикордонної групі, знищивши більшість. Командування вижили прикордонниками взяв на себе мол. сержант Бабанський, сміливо вступили в нерівний бій. Кількісна перевага була повністю на боці китайців. Через 20 хвилин зіткнень група Бабанского нараховувала вісім осіб, через 35 — п’ятеро. Приспіла на допомогу групою з 23 прикордонників командував старший лейтенант Бубенін. Він і вніс вирішальний внесок у кривавий бій 2 березня. Він зайшов на Бтрі в китайський тил і розстріляв піхоту. Машину Бубенина підбили, після чого він провів другу атаку на БТР загиблого Стрельникова.
Після знищення китайського командного пункту безстрашний командир почав евакуацію поранених, але знову був вибитий з бою. Своїм запеклим протистоянням радянські прикордонники зуміли виграти час. З вірогідним наближенням великих сил китайцям залишалося шукати шляхи відходу, і після полудня вони покинули острів. В той день загинули понад 30 радянських військових. Цифра втрат серед китайців достовірно невідома.
Подальші сутички і ухилення СРСР від війни
Маленькая русско-китайская война: Почему медлил СССР и как удалось победить китайцев доказательства,загадки,история,спорные вопросы
Радянські прикордонники даманской застави «Нижньо-Михайлівська
Після цього зіткнення директивою ЦК КПРС армійським підрозділам пропонувалося в конфлікт не втягуватися, провокації належало відображати силами одних лише прикордонників. При цьому в тилу була розгорнута мотострілецька дивізія з артилерією і реактивні установки «Град». Вони-то незабаром і зіграли вирішальну роль у результаті російсько-китайського конфлікту.
Сапери на випадок китайської атаки мінували території. СРСР розумів: продовження буде. Нові бої спалахнули вже через 2 тижні. За підтримки мінометів і артилерії китайцям вдалося зайняти Даманський. Не мали важкого озброєння прикордонники виявилися у складній ситуації. Роблячи неефективні контратаки, вони героїчно протистояли перевершує за всіма показниками ворогові. У телефонній розмові з начальником штабу прикордонних військ Матросовим Брежнєв уточнював: це вже війна або поки тільки прикордонний конфлікт? А прикордонники продовжували відчайдушний опір.
І тільки пізно ввечері, після дня безперервних боїв, командування дало добро на підключення ракетних установок «Град». Ефект був вражаючим. Залповий шквал знищив китайські зміцнення, вогневі точки і техніку. Число загиблих китайців невідомо досі, але дані радіоперехоплення показували на сотні. Китайців в лічені години вибили з Даманського, легко відбивши і почату контратаку. Радянські підрозділи отримали наказ відходити до свого берега, а просочений кров’ю острівець спорожнів. Уряди СРСР і КНР досягли примирних домовленостей, а вже в 1991-му Даманський став Чжэньбао, офіційно перейшовши до китайців.
А адже в Китаї є російська меншина, нащадки російських поселенців, які за роки негараздів все одно залишилися собою.