На старт, увага, марш!

146

Дуже часто в містах можна зустріти світлофори з цифровим табло внизу, на якому показується, скільки часу залишилося до зміни кольору. Як і будь-яка техніка, ці табло можуть зламатися — вимкнутися взагалі або відображати час некоректно. Але задовбали не світлофори, а люди, чомусь вирішили, що тепер саме цифри визначають, коли можна переходити дорогу.

Десять, дев’ять, вісім… Натовп на низькому старті. Всім же треба швидко. Шість, п’ять, чотири… найнетерплячіші протискається вперед. Три, два, один! На світлофорі як і раніше горить червоний, машини продовжують їхати, але всім начхати, адже блимнув і погас червоний нулик, тобто можна почати переходити!

Люди, ви зовсім з глузду з’їхали?! Наскільки мало треба мати розуму, щоб радісно натовпом перти прямо під колеса? Або вам настільки сильно плювати на оточуючих?

Втім, серед поспішайок зустрічаються і люди з повною відсутністю мозку. Їм треба вперед настільки сильно, що вони не соромляться виштовхнути на проїжджу частину стоїть попереду! Сьогодні вдень бачила, як якась тітка пихнула підлітка прямо під колеса, а тиждень тому мене так само випхала на дорогу матуся з дитиною в колясці.

Безумовно, навколо повно таких же водіїв, яким треба вотпрямщас проїхати, яким хочеться дивитися вперед, які не звертають уваги на світлофор. Але в той момент, коли ви вирішите перейти дорогу на червоний, подібні аргументи втрачають силу.

«Пропоную дозволити збивати всіх пішоходів, що переходять дорогу на червоне світло», — як сказав один мій викладач. Тоді ця фраза здалася мені надто цинічною і жорстокою, але з кожним днем я все частіше замислююся про те, що не так вже він був неправий.

Задовбали дебіли-пішоходи!