Навіщо радянський льотчик зливав паливо на авіаносець НАТО

92


Останні кілька років представники країн НАТО постійно скаржаться, що російські винищувачі проходять від їх повітряних суден на небезпечній відстані. Очевидно, вони забули повітряних асів радянських років, які доводили до нервових зривів пілотів західних країн, мало не сідаючи їм на голову. Більше інших у цьому відношенні прославився Василь Цимбал, якого льотчики НАТО боялися як вогню.
Кордон на замку
Повітряні пригоди Василя Цимбала почалися восени 1987 року, коли його за дисциплінарний проступок перевели служити з Далекого Сходу на військовий аеродром під Мурманськом. Повітряна частина, в яку потрапив пілот, охороняла північні кордони СРСР, біля яких з розвідувальними цілями курсували літаки НАТО. Їх інтерес до узбережжя Баренцева моря з базами радянських атомних підводних човнів, був настільки великий, що льотчики вилітали на перехоплення ворожих літаків по кілька разів в день. Дана обставина сильно не сподобалося Василю Цимбалу, який вирішив провчити пілотів НАТО. Одного разу він знизився над авіаносцем противника на рекордно низьку висоту і злив на його палубу трохи палива. Команда судна була в шоці, що межує з жахом. Не можна забувати, холодна війна закінчувалася, і радянський літак міг нести ядерну боєголовку. На час інтенсивність західної авіації біля північної межі СРСР істотно знизилася.
Провчити норвежця
З усіх країн, що входять в НАТО лише ВПС Норвегії продовжували докучати радянським льотчикам. В черговий раз Су-27 був піднятий по тривозі 13 вересня 1987 року. Його метою став засеченный радянської РЛС патрульний літак «Оріон» ВПС Норвегії. До нещастя, для порушника спокою радянських ВПС за штурвалом винищувача перебував Василь Цимбал. Ледь льотчик побачив норвезький літак, барражировавший над нейтральними водами біля радянського кордону з явно розвідувальними цілями, як у нього в голові тут же дозрів підступний план. Найнеприємніше, що норвезький літак-розвідник міг перебувати в повітрі без посадки і дозаправки паливом до 12 годин, контролюючи пересування радянських кораблів і підводних човнів. Необхідно було звільнитися від нього будь-яку ціну. У цій ситуації Цимбал почав справжнє полювання на норвежця. Його Су-27 проносився навколо ворожого літака не те, що на небезпечній відстані, він мало не зачіпав днищем свого винищувача кабіну пілота «Оріона». Крутив навколо нього фігури вищого пілотажу, кілька разів заходив на атаку. Складно собі уявити, що відчував у цей час пілот розвідувального літака. Особливо важко йому довелося в той момент, коли Василь Цимбал кілем все-таки зачепив гвинт «Оріона», який зламавшись, пробив обшивку норвезького літака. У підсумку літаку-розвіднику все ж покинути територіальні води біля радянського кордону і піти на базу. Тим не менш, наостанок Цимбал знову наздогнав норвежця і скинув трохи палива на кабіну пілота. Більшого приниження для пілота «Оріона» і придумати було не можна.
Скандал міжнародного масштабу
Повернувшись на свій аеродром, Василь Цимбал скромно промовчав про свої пригоди в нейтральних водах. Тим часом пілот «Оріона» глибоко ображений тим, як з ним обійшовся радянський льотчик, доповів про інцидент своєму керівництву. Увечері того ж дня радянському послу в Норвегії була вручена нота протесту. Про скандал доповіли Міністру оборони СРСР у Москву. Розбір польотів пішов по інстанціях. Першим отримав наганяй Главком ППО, кому підпорядковувалася авіагрупа, в якій служив Василь Цимбал,
слідом дісталося командирові Корпусу, який тут же попрямував в полк для встановлення всіх деталей події. Але Василь Цимбал стояв на своєму: «норвежці всі брешуть». У цей момент з Норвегії прийшло відео мистецтв радянського льотчика, які, виявляється, фіксував пілот «Оріона». Однак, талановитого льотчика дієво захистив рідну кордон карати не стали, лише перевівши від гріха подалі для продовження служби в Кримськ.