Не вчи нікчемного

14

Рік за роком я читаю на цьому і подібних сайтах задолбашки студентів — мовляв, на «непрофільні» і нецікаві предмети відводиться занадто багато часу. Також часто зустрічаються скарги «молодих фахівців», сетующих, що без досвіду роботи їх нікуди не беруть, а якщо й беруть, то всіляко утискають в плані оплати і умов праці. Скоро випуск, армія «задолбанной» молоді поповниться, і ось, що я хочу вам сказати. Я викладаю один з тих самих нелюбимих і «нікому не потрібних предметів. При цьому моя основна робота — у малому бізнесі (на правах партнера), побудованому на тому самому «непотрібному» предмет.

Дорогі мої учні! Пам’ятається, я сам точно так само дивувався, що за хрін нас взагалі вчать, але обережність змушувала мене не тільки прогулювати нецікаве, але і хоча б перегортати книги, рекомендовані по предмету. Здивуєтеся, наскільки все це згодилося за 15 років роботи… так-Так, педагогіка і психологія, економіка, вітчизняна історія — так чи інакше, в житті або в професії, але знадобилося все. Міг би розповісти, як саме, але сенсу метати бісер не бачу.

Коли на першому ж занятті ви заявляєте мені, що заробляє собі на життя тим ж справою, якій я вчу, що це «нецікаво і безперспективно», повірте, це звучить щонайменше смішно. Самий смак, коли через рік-два після закінчення вузу ви притаскиваетесь в інститут підвищення кваліфікації, де рівно того ж самого (тільки за чималі гроші) знову я вчу вас.

У мене немає «пунктика» щодо важливості свого предмета, так що заліки у вузі здаються влегкую. Однак потім, коли навчання в інституті закінчується і ви приходьте до мене просити допомогти вам з роботою, я не можу не зловтішатися. Шановні «фахівці», на жаль, у мене поки немає проблем з пам’яттю. І брати на роботу тих, хто або не вчився зовсім, або навчався старанно, але нічого не розумів, а тільки зазубривал купу фактів, я не бачу сенсу. Економічного.

У нас маленька контора, ніяких кадровиків, тому співбесіду особисто я проводжу. Спочатку чесно кажу, що ми можемо запропонувати по зарплаті, за умовами, за видами діяльності. А далі слухаю… Слухаю, що ви робити не хочете (бо нудно і не креативно), то і це не вмієте, але швидко вчитеся (ага, пам’ятаю-пам’ятаю), а отримувати хочете, зрозуміло, як людина, що вміє, і охочий.

Озирніться навколо — 90% випускників шкіл отримують вищу освіту. В студентстві з них відсотків 5-10, в залежності від профілю навчання, хоч чимось цікавляться і хоч чогось вчаться. По закінченні саме вони, цікавляться (сюрприз), готові на творчу і мало оплачувану роботу, бо розуміють (сюрприз № 2), що найцікавіше і дороге власники контор, на зразок нашої, залишають собі і провідним фахівцям, в число яких треба ще потрапити, бо на дворі (сюрприз № 3) криза, і на кожну позицію жадають потрапити по три кандидата.

Вважаєте себе «не бидлом» і «не хочете орати на дядька»? Прекрасно розумію. Навіть підтримую. Але своїм рублем допомогти вам не готовий. Організуйте свої «бізнеси», а не нийте на тему «придурків-роботодавців», як нили в інститутах про «ідіотський навчальний план». А то задовбали!