Нормально ж спілкувалися

33

Наближається Великдень, і я судорожно кручу в голові варіанти, як не задолбаться в черговий раз.

Справа в тому, що я невіруюча людина. До релігійним людям ставлюся спокійно, Великдень люблю за її атмосферу, охоче допомагаю рідним готувати і прибирати перед святом. Дзвоню близьким з привітаннями, тому що їм це важливо і приємно. Але є одна маленька деталь, з якою я нічого не можу вдіяти: я не можу себе змусити вимовляти відому словесну формулу цього свята, особливо на церковнослов’янську манер. Я не знаю, з чим це пов’язано, але щиро не розумію, чому оточуючі мене люди не можуть змиритися з такою ось особистої особливістю.

Отже, великодній ранок. Я відкрию соціальні мережі і виявлю десяток повідомлень від своїх знайомих і приятелів, і кожен буде містити вигук про те, що Христос воскрес, причому за староцерковному. Ні, я не кинусь псувати їм свято і відповідати, мовляв, спасибі, але я атеїст і не святкую. Я розумію, що багато за замовчуванням вважають інших православними, розумію, що Великдень прирівнюють мало не до свята світового значення і не дивляться на графу «релігійні переконання» в шапці профілю. Тому я спокійно відповім: «І тебе зі святом Пасхи!» А знаєте, що я отримаю відповідь у п’яти випадках з десяти? Докір в тому, що не відповіла «як треба».

І не дай бог сказати в своє виправдання, що ти не віриш в бога. Відразу дізнаєшся, що тобі більше всіх треба, що ти навмисно саботируешь таке чудове подія, та й взагалі, хіба складно раз переступити через себе і відповісти за правилами? О, боги, так, мені складно, правда складно. Мені з дитинства складно змушувати себе говорити слова, які не подобаються мені за звучанням або смислового відтінку. У кожного з нас свої таргани, і мені дістався саме цей. Тим більше, як я можу підтверджувати те, у що не вірю сама? Але да ладно, це вже з розряду софістики.

А знаєте, що було фінішем? Мій приятель, в минулому році вибухнув гнівною тирадою з цього приводу, хоча за кілька днів до свята я обмовилася, що невіруюча. Він лаяв мене хвилин десять, а потім сказав, що теж атеїст, але необхідно шанувати традиції. Чудово, милий друже. Тоді подзвони бабусі і мамі, як це зробила я вранці, привітай їх теплими словами, але не нападай на атеїста, якщо ви обидва не можете по-справжньому перейнятися цим святом.