НВЦ Колекція архітектурних деталей. Творити, зберігаючи

15

Минуле невидимою ниткою вплетено у наше життя, і ми, самі того деколи не помічаючи, продовжуємо ткати історичне полотно, додаючи свої фарби і матеріали. Але тільки у тих, хто дбайливо ставиться до роботи попередніх поколінь, тканина виходить візерунковою, з акуратно вписаними в сучасні мотивами орнаменти предків.
Сьогодні і в нашій країні, і у світі існує безліч музеїв, в яких зберігаються деталі побуту і навіть цілі будинки минулих століть. Найстаріший з них — шведський «Скансен» — відкрився 11 жовтня 1891 року. У Росії найбільш відомий з подібних музейних комплексів, мабуть, Кіжі, хоча тільки в європейській частині країни є ще чудові «Малі Корелы» під Архангельськом, новгородські «Вітославліци» або суздальський музей дерев’яного зодчества.
Один з самих незвичайних російських музеїв, експозиції якого переплелися архітектура, історія та археологія, знаходиться в Татарстані — в Свияжске. На даний момент це єдиний у нашій країні музей археології дерева. Мало того, «Татарська слобідка» всього один із трьох у світі подібних музеїв.
Зрозуміло, що не кожен регіон здатний створити у себе щось схоже, але починати з малого — краще, ніж нічого не робити, сумно дивлячись на те, як на твоїх очах втрачається досвід і знання художників минулого. Ця думка знайшла в саратовському Інституті урбаністики, архітектури та будівництва (УРБАС) форму ідеї створити Науково-виробничий центр «Колекція архітектурних деталей».
Під нього виділили частину території СГТУ, а розробити проект культурного простору, у якому знайдуть місце деталей міської архітектури Саратова, доручили четверокурсникам УРБАСа. Минулого тижня відкрита презентація кращих студентських робіт пройшла в Будинку архітектора

На планах і малюнках непрезентабельний територія між корпусами зазеленіла, наповнилася об’єктами, обзавелася затишними куточками і відкритими просторами.
Один з двох представлених проектів пропонував більш, як сказали студенти, ландшафтне виконання. Вони прагнули відійти від регулярності планування і створити комфортне середовище для всіх, хто прийде в наступний НВЦ
НПЦ
НПЦ
НПЦ
НПЦ
Що ж стосується архітектурних деталей, то, згідно з цим проектом, розміщення їх пов’язане з деякими обмеженнями: якихось спеціалізованих вітрин, рамок або кріплень не передбачено, так що або експонат повинен бути більш-менш великим і стійким, або в кожному окремому випадку потрібно шукати своє рішення
НПЦ
Автори іншого, отримав перше місце у студентському конкурсі, проекту передбачили можливість презентувати відвідувачам експонат практично будь-якого розміру, використавши для цього просту металеву сітку
НПЦ
Вона дозволить зробити конструкції більш повітряними і при цьому не буде відволікати від самих архітектурних деталей
НПЦ
Одне з найбільш цікавих рішень цієї концепції — імпровізований «будинок». Його внутрішній простір передбачається зробити доступним для відвідувачів, щоб у них була можливість розглянути експонати з усіх боків. Крім того, конструкція дозволить представити архітектурні деталі в максимальному наближенні до реальності, давши можливість зрозуміти, як вони виглядали б, залишившись на будівлях.
Проект «виставкового будинку» можна побачити на заголовному фото і на знімку нижче. Фото кликабельно
НПЦ
Що з студентських концепцій дійде до стадії реалізації, дізнаємося вже в наступному році. Саме тоді планується розпочати роботи на першій з майданчиків майбутнього НВЦ
НПЦ
НПЦ
НПЦ
З часом він напевно стане більше, ніж просто культурний простір, в якому не тільки майбутні архітектори і дизайнери зможуть розглянути в подробицях деталі втрачених або типових для Саратова будинків. Запропонувавши назвати проект «науково-виробничим центром», мистецтвознавець і директор Фонду відновлення будинку Гектора Баракки Ігор Сорокін розширив його можливості збереження архітектурних деталей та вивчення досвіду минулого до творення — відновлення зникаючих деталей і повернення їх в міську середу
НПЦ
НПЦ
Чому б не зробити цей НВЦ місцем, в яке можна звернутися за допомогою в збереженні, наприклад, старих дерев’яних дверей або лиштв?
Або створити на його базі виробництво, яке дозволить передавати унікальний досвід дерево — або металообробки і підтримувати в хорошому стані деталі архітектурних пам’яток Саратова?
А, може, вийде перетворити якісь архітектурні деталі в малі архітектурні форми, вписавши їх у сучасне міське простір, і привернути тим самим увагу до історичної частини міста?
Або цей НВЦ зможе змінити ставлення більшості городян до старих хатах, показавши цінність цієї архітектури?
А адже найчастіше старого будинку потрібен лише дбайливий господар. І як ніхто інший знає про це організатор проекту «Том Сойєр Фест» Олександр Єрмішин. Рух «Том Сойєр Фест» прагне зберегти деталі на місці, але вже якщо це зробити неможливо, то треба їх просто зберегти, — з цими словами він передав у майбутній НВЦ воротні стовпи з зруйнованого будинку по вул. Хвесина і кріплення водостічних труб з торішнього об’єкта «ТСФ» на Мічуріна, 53
НПЦ
НПЦ
В цьому році у них, до речі, не один, а два проекти. Зараз йдуть роботи в будинку скульптора Олександра Кибальникова на Бабусиному взвозе, 12, ще в планах будівля за адресою Робоча, 3. І там напевно теж знайдеться що повертіти в руках, дивуючись збереження окремих елементів
НПЦ
Саратов, як зазначили в ході обговорення, взагалі місто деталей. І розглядати і фотографувати їх люблять не тільки туристи, але й самі жителі. І саме з їх обговорень в соцмережах долі старого Саратова і народилася ідея НВЦ «Колекція архітектурних деталей».
Наостанок ще трохи фото з презентації проектів
НПЦ
НПЦ
НПЦ
НПЦ
НПЦ
НПЦ
НПЦ
НПЦ
НПЦ
НПЦ
НПЦ
НПЦ
НПЦ