Паска — не привід для дискусій

55

Скоро Великдень, а значить, скоро мене почнуть задовбувати оточуючі.

Ні, ми не підемо святити паски, яйця та іншу атрибутику. Якщо мій чоловік або син захочуть паска — я испеку його в будь-який час. Але вони не хочуть, віддаючи перевагу який-небудь чізкейк або пиріг з вишнею. Якщо вони захочуть варених яєць — вони зварять. У дитинстві син навіть розфарбовував яйця, але потім йому стало влом робити те, що не впливає на смакові якості. І взагалі, навіщо ви питаєте, чи підемо ми в церкву з кульком яєць чи ні, а почувши «ні», продовжуєте ставити запитання або, того гірше, повчати?

Ну немає і немає, вам-то яке діло? «А чому?» Та тому що ми не віримо в це все. Що? Знову «чому»? У нас світська держава і свобода віросповідання. Чому мусульманину досить сказати вам, що він вірить в Аллаха, і ви отваливаетесь на першому ж питанні, не випитуючи, чому він мусульманин, а від атеїста хочете пояснень, чому він атеїст?

А саме ідіотське, що варто почати відповідати на питання — і ризикуєш вплутатися в теологічну або світоглядну дискусію з фіналом у дусі «сам запитав — сам образився». Панове, ви ж всього лише запитали про паски і яйця, у мене не було в планах дискутувати з вами. Я нічого вам не нав’язую, так навіщо ж зі мною сперечатися?

Навчіться вже сприймати прості відповіді типу «так», «ні», «не знаю». Задовбали.