Понарассаживались

42

Працюю в фотолабораторії продавцем. Дев’ята година вечора. Відчиняються двері, феєрично з’являється яскраво-руда бабуся і твердим кроком підрулює до прилавка:
— Ви приймаєте платежі за мобільний зв’язок?

До цього питання я давно звикла, хоч і не брали ми цих платежів ніколи.
— Ні, не приймаємо…

Не давши мені договорити завчене «ми фотографії друкуємо», бабуля, прийнявши образ Горгони, розлючено прошипіла:
— Так якого х@я ви тут всі тоді сидите?!

З почуттям виконаного обов’язку фурія стрімко пішла. Так і працюємо…