Правила, написані жовчю

54

Зазвичай поняття «задовбали» відноситься до процесу досить тривалого. Изо дня в день людина стикається з однією і тією ж неприємною для нього ситуацією. Нарешті, чаша терпіння переповнюється, і людина строчить гнівний пост на цей сайт. Але біда прийшла, звідки не чекали — мене задовбали буквально за півтори години.

Все почалося з того, що я подивився на термометр за вікном, на залиту сонцем вулицю, потім з сумнівом подивився на календар, але теплий, пахне весною і першими квітами повітря з відкритої кватирки розвіяв всі сумніви. І я вийшов на вулицю, одягнений по-літньому. Проте назустріч мені йшла сусідка, стругаючи й правильна жінка в літах, але не втратила колишньої постави.

— Як ви думаєте, — запитала вона — є ж ще в суспільстві правила, норми поведінки?

— Є, звичайно, Марь Степанівна. А що сталося? — співчутливо запитав я, вирішивши, що сусідку, напевно, хтось обхамив або обізвав.

— А стався ваш вигляд, молодий чоловік. Ви подивіться на себе — вырядились! Березень на дворі, а вже в шортах сновигає!

— А вам, Маріє Степанівно, в пальто і шапці зараз не жарко? — запитав я у відповідь почув монолог про те, що звичайно, в пальто жарко, але ж влітку буде і в сукні жарко, так що, голими ходити? Та що ви, молодь, на правила плюєте і з-за цього всі під’їзди заплеваны.

Розлучившись з Марією Степанівною, я пішов на зупинку, піЕкшн шов і сів у автобус. Зайнявши місце біля віконця, я дістав з кишені телефон і став писати дівчині, що верталася з пар, що скоро буду на місці. І тут чую, що сів поруч літній чоловік наполегливо привертає мою увагу характерним покашлюванням.

— Молодий чоловік, ви взагалі в курсі, що за правилами гарного тону в транспорті телефоном користуватися непристойно?

Я йому, звичайно, відповів, що непристойно ось так робити зауваження, викликавши у відповідь тираду про обнаглевшую молодь, яку благополучно пропустив повз вуха.

На зворотному шляху ми з дівчиною у напівпорожньому автобусі зайняли місця поруч, але не проїхали і двох зупинок, як мене спробували, незважаючи на наявність вільних місць, зігнати фразою: «Що це таке, чоловіки сидять, коли жінки стоять». А за нами якийсь дід виховував двох школярів на тему «в громадських місцях незрозумілими словами не говорять» (маючи на увазі комп’ютерний жаргон).

І нарешті, біля будинку нам зустрілася все та ж сусідка. Тепер їй не сподобалося, що ми йшли, тримаючись за руки. Правила, між тим, свідчили, що триматися за руки дозволено дітям, а також чоловікові і дружині, а нам слід ходити під руку або просто поруч.

І ось так за невеликий шматочок одного дня мене задолбали незліченна кількість правил і норм поведінки, які різні люди самі придумали і вимагають їх виконання від інших.