Пятиденна війна може стати триденної

30
  •  


У Грузії активізувалися психи, волаючі про близькість війни з Росією. Лунають заклики «помститися за братів, загиблих 10 років тому» і навіть про те, що «краще смерть, ніж ганьба». Хочеться нагадати цим сусідам: якщо і правда дограються до збройного конфлікту, все для них закінчиться значно швидше, ніж в 2008 році. На чергову окупацію нехай не розраховують – годувати їх ніхто не буде, нехай йдуть працювати.
«Аргументи Тижня », Ярослав Вяткін
«Кресломайдан»
Трапився в Грузії «кресломайдан», звичайно, не був раптовим. Інакше доведеться повірити в наявність телепортації з України, з допомогою якої в Тбілісі миттю і стихійно телепортувались майданівці зі знайомими до сліз гаслами і кричалками. Схоже, що в грузинському суспільстві (його чималої частини) ненависть до Росії накопилася підспудно, але грошики, які привозили довірливою і аполітичною частиною населення нашої країни, переважували все. А потім ось «вирвалося», як в анекдоті про чоловіка і дружину і раптову сварку. Ну, де чоловік хотів попросити: «Кохана, налий мені чаю», а вирвалося: «Тварь, як же ти мені все життя поламала».
Звичайно, в антиросійських виступах беруть участь далеко не всі грузини. Так і в 2008 р. розстрілювали з «Граду» Цхінвал і російських миротворців теж далеко не все. Але, зважаючи на неможливість відокремити агнців від козлищ, здавна існує принцип колективної відповідальності. Поки – грошово-економічної.
Різниця між 2008 і 2019 роком
Грузинським крикунам про «війну» повинно бути зрозуміло, що якщо дійде до гарячого конфлікту, то Росія швидко покращить свій рекорд 2008 року. Тоді нагадаємо, грузини програли війну за п’ять днів.
Армія Росії зразка 2019 р. сильно відрізняються від себе ж у 2008 році. Це очевидно навіть дитині. Перш за все, зараз російські збройні сили мають зовсім інший рівень технічної оснащеності. Якщо 11 років тому входили першими в Південну Осетію наші частини не мали повного комплекту техніки (не вся була справна), а ще частина відстала з-за поломок по дорозі, то зараз такого не буде. Війська Південного військового округу (ЮВО) оснащені в основному сучасної та модернізованою технікою у великій кількості.
Під час П’ятиденної війни наші частини мали танковий парк, в найкращому разі складається з Т-72Б зразка 1989 р., а також Т-72Б1, Т‑72АВ. А 42-а гвардійська мотострілецька дивізія в Чечні була оснащена танками Т-62. Зараз основними типами танків в ЮВО є Т-72Б3 зразка 2011 і 2016 рр .. і Т-90А. Є і сучасні БМП-3 новітні САУ «Мста-СМ», РСЗВ «Торнадо-С» і «Торнадо-Г». Значно зріс і рівень особистої екіпіровки військовослужбовців.
Нині ЮВО у своєму складі має 3 загальновійськові армії. Одна з яких, правда, розгорнута в напрямку на Донбас. Але грузинам вистачить і двох. Тим більше одна з них – 58‑я, добре їм знайома з 2008 року. Так само як і 42-я гв. Євпаторійська мотострілецька дивізія (мсд), сформована нині вже на новій техніці. А ось теж добре відома грузинським військовим 19-я мсд тільки формується заново бригад, але ролі це не грає ніякої. Кількість бригад і дивізій в окрузі така, що вистачить на п’ять грузинських армій і залишиться ще.
Збройні сили Росії нині зовсім інакше оснащені високоточною зброєю. У 2008 р. В Грузії не застосовувалося крилатих ракет (КР). А новітні тоді балістичні ракети (БР) «Іскандер-М» застосовувалися штучно. Замість них працювали хороші, але не такі точні і далекобійні БР «Точка-У». Нині «Точок» в російській армії вже, вважай, не залишилося. КР ж, навпаки, застосовуються масово, а рахунок «Искандерам» йде на сотні. Саме високоточні ракети, причому десятками, – це перше, що отримали б грузинські військові.
Далі. У «війні 888» російські засоби РЕБ застосовувалися обмежено. Це було пов’язано з неможливістю вчасно перекинути через гори вертольоти-помехопостановщики і з малою наявністю систем групової захисту авіації. Були й інші причини. Зараз їх застосували б масово і відразу. Зв’язок в Грузії була б відключена моментально, інформація на екранах радарів – теж.
Нині у ЗС РФ зовсім інший рівень взаємодії видів і родів військ, рівень зв’язку та бойового управління. Інакше поставлена розвідка, введені і обкатані в недавніх кампаніях розвідувально-вогневі і розвідувально-ударні контури з використанням космічної і безпілотної повітряної розвідки. Вони об’єднують в автоматизованому режимі розвідку, виявлення та класифікацію цілей, передачу їх координат ракетно-артилерійським та авіаційним засобів ураження в реальному масштабі часу, а також коригування вогню і контроль результатів.
Якщо під час П’ятиденної війни кілька штурмовиків російських ВПС були збиті нашими ж зенітниками з ПЗРК, то тепер цього не станеться. Нова система розпізнавання і управління замінила стару, «сбоившую» в горах.
Про зрослі можливості і великий бойовий досвід нашої армії можна говорити довго, але відзначимо ще один момент – бази бригадного складу в Південній Осетії і Абхазії. Це дуже добре оснащені з’єднання, цілком здатні вирішувати багато завдань самостійно, у тому числі і наступальні. І що дуже важливо, що вже знаходяться на передовому театрі бойових дій. Ці бази можуть бути як щитом, так і двома кинджалами, спрямованими в серці супостата. До того ж їх дуже легко і швидко можна підсилити – зовсім не так, як 2008 року.
Недовго тривав бій
Однак, може, і грузинська армія посилилася з тих пір? Немає. Але в цілому після погрому тих днів дещо змінилося. Грузини зараз краще екіпіровані і дечому вони напевно навчилися. У першу чергу тому, що треба вибирати супротивника собі за вагою і можливостям. Від мрії про настання грузинська військова думка еволюціонувала до ідей оборони в міських умовах і мало не партизанщини.
Справа в тому, що нового флоту у Грузії після розгрому так і не з’явилося. Його залишки передали берегової охорони, а отримані нею 2 американських катери типу «Айленд» – не бойові кораблі, а мішені. Грузинські ВПС практично припинили існування, ставши так званої повітряної секцією армії. Наявний раніше десяток штурмовиків Су-25КМ грузини вивели зі складу на зберігання і збираються то списати, то продати. Якщо, звичайно, знайдуть кому.
Їх хочуть замінити ударними БПЛА, але це заміна нерівноцінні. Хоча краще мати літаючі безпілотники, ніж стоять на землі штурмовики. Є в Грузії кілька десятків вертольотів. З них штук 5 ударних Мі-24 – це несерйозно. ППО країни також сильніше не стало – тепер її придавлять просто миттю.
Сухопутна армія Грузії налічує 3 піхотних, 1 мотопехотную, 2 артбригади і різні інші частини і з’єднання – по суті, той же склад, що і в 2008 р., але техніки стало менше. Танків залишилося близько сотні, БМП і сотні не набереться, кілька сотень одиниць різношерстих колісних бронемашин, як радянських, так і турецьких і навіть власного виробництва. Артилерії мало – близько 40 РСЗВ, близько 60 САУ, близько сотні буксируються артсистем і міномети.
Правда, протитанкові можливості посилилися – кілька років тому американці передали грузинам кілька десятків ПТРК «Джавелин», таких жаданих українцями. Це непоганий ПТРК, але це зброя чотового рівня має свої недоліки, і методи боротьби з ним у нас є. Непогано оснащений і підготовлений грузинський спецназ, але він і 11 років тому виглядав непогано і намагався воювати. Однак це ніяк не вплинуло на результат.
Найголовніше – грузинські вояки в 2008 р. воювали так собі. Хоча вони намагалися чинити опір якийсь час, і у них іноді навіть виходило – поки наших на фронті було мало. Потім все стало на свої місця – грузини почали розбігатися. Звичайно, добре воювати грузини можуть – але тільки в армії, яка називається російською чи радянською. А своє військо суверенної Грузії хоч «Арматами» і «Курганцами» вооружи – не допоможе. «Військового духу у них немає», – сказав в серпні 2008 р. один з російських військових-чеченців. Так що з урахуванням всіх обставин новий можливий конфлікт може закінчитися за два-три дні.
Залишається сподіватися, що все це, як і те, що «партнери» з НАТО традиційно нічим не допоможуть, в правлячих колах Тбілісі добре розуміють. На відміну від істериків в грузинському Інтернеті або ЗМІ. Так що аналіз можливого конфлікту носить суто гіпотетичний характер. У всякому разі «АН» сподіваються на те, що масовий психоз не дійде Грузії до небезпечної риси.