Що в прізвищі тобі моєї

27

За тиждень до подачі заяви я прийшла до нареченого і запитала, чи не буде він проти, якщо я покину своє прізвище. У мене були на те об’єктивні причини, він про це знав, тому не заперечував. Серед друзів я цей факт особливо не афішувала; хто дізнавався — дивувався, але і тільки. Про «так прийнято» ніхто мізки не мав, знизували плечима і переводили розмови на інше.

Основні причини притримати поки своє прізвище ліквідовувалися. Тепер справа тільки за лінню: міняти треба не тільки паспорт, а ще три-чотири мінімум, і за кожним окреме держустанова йти. Ну, нічого, думаю, зберемося дитину заводити — тоді і поміняю, щоб вже всім під одним прізвищем ходити. А поки вирішила приміряти прізвище чоловіка в соцмережах.

Ну, ви зрозуміли, так?

Можна написати будь-яку нісенітницю в графі «інтереси», вибрати Лондон або Париж рідним містом, поставити на аву Анджеліну Джолі, написати на стіні «велику цитату», видаючи її за власні думки, залити в аудіозапису матірну частівку, за домовленістю відзначити одного своїм онуком, але нова прізвище, російська, досить поширена, «перевіряється адміністрацією».

Як? Як, @#$, ви її там перевіряєте? Запитом в паспортний стіл? Так, може, заодно і дату народження перевірите — раптом я собі п’ять років позбавила? Або на відповідність нормам російської мови? А якщо моє прізвище від знаменитого російського овоча сталася, ви мене взагалі забаните?

Термінів перевірки, природно, не вказали.

Ось і поміняла прізвище, от і пішла традицій. Задовбали цензура там, де не треба!