Скільки коштує у вас працювати?

36

Наймаючись на роботу, ми зазвичай цікавимося розміром заробітної плати. Держава радісно рапортує про регулярне підвищення зарплати бюджетникам, які ось-ось, зовсім скоро вже ка-ак заживуть!

Так, моя зарплата і правда потихеньку підростає. Що ж у цьому може задолбать, запитаєте ви? Розповім я казочку, але в ній вся правда нашої контори і їй подібних, яких на теренах російських не злічити.

Вирішив найвище начальство наше, що зарплату треба не просто так підвищувати, а лише найдостойнішим з достойних. З метою підвищення мотивації до праці, вдосконалення механізмів оцінки персоналу та запровадження системи стимулюючих надбавок влаштували у нас диво заморське. Кожен співробітник, що претендує на право працювати в організації, має щонайменше два рази на рік знятися у фільмі. Та не аби як, а в головній ролі. «Змилуйтеся, — вигукнув колектив, — ми взагалі-то сценаристами працюємо. Тексти всякі пишемо, діалоги. Який акторство? Які головні ролі?» Отримали вичерпну відповідь: немає ролей — немає роботи.

А адже роль зіграти — справа складна. Не всі це можуть, та й головних ролей на всіх сценаристів не наберешся. Це ж скільки фільмів треба зняти! А якщо і буде вакантна роль, не факт, що вона тобі піЕкшн де: пенсіонерці дівчинку-підлітка і не зіграти зовсім. Зажурився наш колектив, головоньку повісив. Начебто раніше і цінували нас, і любили, і всім ми були начальству пригожи, а тепер що? На вулицю?

Придумали тут, на щастя, великі уми заглянути в зерцало чарівне, Гуглом прозываемое. Накреслили там: «Головна роль у фільмі. Платно. Короткі терміни». Що ти думаєш, дорогий читачу? Сотні посилань видав Гугл таємничий. Давним-давно люди спритні придумали, як можна нашому братові-бюджетнику допомогти. Ось тільки варто участь у фільмах тих грошей, з усією зарплатою підвищеної сумірних. А фільми-то і не знімаються. Робиться кілька кадрів та папір важлива передплатна видається: мовляв, запевняємо, що такий-то і правда виконав роль зело головну в нашому фільмі. Та й сюжети у фільмах іноді з роботою нашої не пов’язані — то мелодрама, то ужастик. А у нас-то студія серйозна, наукова. Як вже тут оцінити, чи добре, чи хто працює? Та й сил у нас вже на роботу не залишається — все по студіям бігаємо, шукаємо, де б подешевше довідочку про головній ролі отримати.

А вже результат такої роботи — всім на диво. Пенсіонер Іван Матвєїч в ролі піонера Петі знявся, блондинка Ніночка — в ролі богатиря Термінатора, а стажист Вася — взагалі в ролі собаки прикордонної, Жульбарсом кличуть. І адже досить високе начальство. Галочки собі в гросбухи ставлять, підраховують, хвалять нас за високі досягнення.

А ось ми, бідні голівоньки, підвищення зарплат наших і не відчуваємо. Бо все йде на оплату супостатів загребущих, через нас государеву казну доящих. Всі підвищення вони з’їдають. І нам користі немає, і Росії-матінки, і простому люду, нашими послугами користується.

Ось і казці кінець. Хто себе впізнав — молодець!