Стою на асфальті у лижі взутий

85

Я студентка одного з найвідоміших вузів країни, живу в студмістечку. Є у нас поліклініка для іногородніх. Зрозуміло, що специфічний контингент, ставлення відповідне, але все ж регулярно прописувати в якості лікування горілку (не всередину!) — трохи несерйозно. Поки серед моїх знайомих горілка в комплекті з йодними сітками була оголошена прямо-таки панацеєю, причому незалежно від причини звернення в поліклініку.

Пари фізкультури. Плюс два за Цельсієм. Що роблять всі нормальні люди на парі фізкультури? Поняття не маю, тому що наш факультет в таких випадках катається на лижах, так як за папірці з деканату нам належить відкатати десять пар.

Третина лижні проходить вздовж корпусу хімфаку. Четверта пара, тому сніг влаштований місцями майже до асфальту. Але це нічого, там він хоч не був засипаний піском у часи ожеледі, як близько матмеха, де ми каталися на попередніх парах. Ще третина траси начебто відносно пристойно виглядає: лижня як лижня, навіть сугробчики з боків, истыканные лижними палицями до стану двох канав.

А ось решта — це шедевр. Такого ви не побачите навіть у Ванкувері: лижня з підігрівом! Вздовж теплотраси катаємося. Через двадцять сантиметрів від лижні росте молода трава, права палиця встромляється в землю, та й сама лижня прокатана по мокрій бруду, і тільки в одному місці стоїть нещасний дядько і закидає лопатою сніг під ноги (і в черевики) лижникам.

Фізкультурники тільки сміються: «Більшість молоді навіть не знає, що таке лижі! РаЕкшн те, що ви користуєтеся такою можливістю!»