Терпіння німців урвався. Американська окупація явно затягнулася.

40

Не те, щоб зовсім, але є трохи. Враховуючи спадкоємність поколінь – третє або четверте.
Десь у сорокових роках, десь на пляжі Ельби, лежачи на животі, засмагала німецька дівчина, відпочиваючи від війни. Раптом з’явився янкі, ламаною німецькою, він пояснив, що на тому березі злі червоні росіяни. Тому він поставив їй на «п’яту точку» сошки ручного кулемета, а сам ліг за нею, немов за бруствер і пересмикнув затвор: «Не бійтеся, фрау, я вас защитю».

Так і лежали. Він в очікуванні нападу, вона – захисту. Йшли роки, дівчина ставала тітонькою, потім бабусею, так і кулемет міняв господаря, ось вже нащадок сина того янкі кудись цілиться. Тільки не зрозуміло куди, тому, що і росіяни вже давно пішли. І лише, американський кулеметник йти нікуди не збирається.
І, мабуть, настає той час, коли німецької бабусі ситуація набридла. Ось і «заюлозила» точка опори встановленого американського озброєння.
Одна з таких точок – військова авіабаза Рамштайн, недалеко від Кайзерслаутерна. Тисячі німців вийшли на несанкціоновану акцію протесту, в якій беруть участь не тільки звичайні громадяни країни, але і діючі депутати Бундестагу, і просто політики. Протестуючі мають намір утворити польовий табір навколо бази та заблокувати її роботу. Хоча б тимчасово.
Німеччина втомилася бути «бруствером» американської зовнішньої політики в Європі. Враховуючи ситуацію з Іраном, а так же вихід США з ДРСМД, ситуація стає небезпечніше кратно.
Залишається сподіватися, що німці, як народ прагматичний, нарешті, зрозуміють, що американська окупація, як форма забезпечення безпеки, має ефемерний характер.
А значить, їх звички, уклад, інтереси, віра, власність – не мають значення.
Потенційним мерцям — все це не потрібно.