Їжа ручної роботи

42

А мене задовбав кулінарний олдскул.

— Ой, як смачно! А як ти це готувала? В мультиварці? Фу! Ти що, це ж не готування! Яка ж ти господиня після цього?

Не повірите, гарна я господиня! Ви воротите носи від моїх сучасних мультиварки, кавомолки та хлібопічки, вимагаєте готувати «руками», «як мами і бабусі», але давайте розберемося, а самі ви готуєте?

Ось ви готуєтеся до великого свята, припустимо, до Нового року. Треба стругати салати. Традиційний олів’є? Окей! Куди намилилися? В магазин за зеленим горошком і маринованими огірочками? Не можна! Все має бути своє, домашнє, вирощене своїми руками, зібране і знову ж власноруч законсервоване. Ковбаса? Робіть самі. Купили мяско, провернули в м’ясорубці, та не електричної, а ручної, заштовхали в упаковочку з промитих кишок. Ні, не за допомогою спеціальної машинки, а пальчиком. І тільки потім різати, ага. Майонез теж не смійте купувати, тільки олдскул, тільки хардкор, тільки домашній майонез — складний, трудомісткий і примхливий соус. Не вийшов з першого разу? Нічого, з другого вийде.

Овочі зварити? У каструльці. Кожен окремо. Жодних скороварок.

Тортик? Печіть самі! Крем збивати? Вилочкою! Ви ж техніку не визнаєте, значить, обійдетеся без міксерів та блендерів. Цукрову пудру треба? Ось і робіть самі, як в радянському союзі, — мелють цукор в ручній кавомолці або качалкою розкочуйте до стану цукрової пудри.

І цукерки робіть самі. В журналі «Робітниця» за 1985 рік є чудовий рецепт трюфелів. В магазин ні-ні.

І алкоголь не купуйте — це профанація. Домашні настоянки, домашні наливочки… А то при приготуванні магазинного вина напевно використовувалася богомерзкая техніка, фу.

Каву зварити? Знову ж ручна кавомолка. Довго молоти на десять гостей? А бабусі мололи так.

Хлібець до столу? Давайте підемо далі! У прямому сенсі — підемо в сільський будинок прабабусі, затопим грубку і в дров’яної печі приготуємо свіженький коровай. А потім віднесемо його додому, по морозцю, втішаючи себе тим, що господиня ви, яких пошукати!

Радниці ви мої кухонні, хочете все робити як у старовину — робіть. Тільки мене покликати не забудьте, я з вас поржу, а потім охаю неполучившиеся страви.

Бо задовбали!