Залишивши вдома фуфлоскоп

46

Напевно, кожен хоч раз бачив передачі про те, як правильно вибирати свіжі овочі і фрукти, м’ясо, рибу, якісну побутову техніку, автомобілі і т. д. Так ось, знаєте, я з жахом стала помічати, що таких передач стає все більше. Кожні п’ять хвилин тебе застерігають, щоб ти дивився уважніше, що береш. У людей вже починається параноя, коли вони по півгодини біля прилавка розглядають всі банки і упаковки, щоб перевірити термін придатності, склад, дрібний текст, звірити артикул з цінником, а заодно і англійською інформацію прочитати, а то мало що, спеціально для російських щось не так написали.

Задолбали це все!

Я хочу просто прийти в магазин і взяти перший-ліпший хліб, не побоюючись, що він позавчорашній або вже пліснявий.

Я хочу взяти найближчий шматок м’яса, не боячись, що він вже пару раз размораживался або протух, але оброблений ароматизатором.

Я хочу просто купити вподобаний блендер або холодильник, не випитуючи у продавців, чи є гарантія, точно він німецький, не згорить його мотор, не відваляться частини, точно на нього знижка 20% і чому, точно не бракований або б/у.

Я хочу просто купити автомобіль в салоні, не проводячи десяток додаткових експертиз на перефарбовування кузова, не звіряючи всі номери та коди, не пробиваючи на викрадення і ДТП. І я не хочу сама розглядати, всі опції туди встановили, не замінили оригінальні деталі на дешеві аналоги.

Ви скажете, що це в моїх інтересах, щоб мене не облапошили? А з яких це пір у нас стало нормою впарювати всяке фуфло, і вважати, що покупець сам винен? Чому, власне, я повинна досконально розбиратися у всіх дрібницях того, що я купую?

На жаль, справа не тільки в продавцях, а у всій торговій системі. Вона перестала працювати на мету «продавати потрібне», а стала працювати за принципом «сплавити гівно дорожче». Набридло грати в ці ігри, постійно оборонятися в магазині, щоб за свої ж гроші отримати якісний товар.