Жопа Заходу і Росії особа

14

Коли людина їде за кордон по нужді — це завжди сумно. Патріот рідної держави або просто чіпляється за коріння людина, якого, наприклад, бідність змусила виїхати, освоюється на новому місці з працею. Він ностальгує, чіпляється за минуле. Він не сприймає нову країну як будинок — лише як місце, «щоб заробити».

Такі люди позбивались в купки. Вони знають мову прихистила їх країни на рівні «скільки коштує», вони спілкуються тільки зі своїми, вони не намагаються зрозуміти менталітет корінних жителів, вважаючи за краще вважати їх дивними і тупими. Вони приносять з собою вади своєї батьківщини. Вони навчаються використовувати своє положення меншини як перевагу в суперечці з правоохоронними органами. Багато хто навіть не працюють, висячи на допомогу і живучи краще, ніж раніше на далекій батьківщині. Вони тримаються один за одного, встаючи монолітом перед розрізненим корінним населенням.

Саме такими виглядають турки в Німеччині, араби у Франції, чеченці і узбеки в Москві, росіяни в Нью-Йорку. Хвиля еміграції приїжджає в країну, групується за національною ознакою і привозить з собою шматочок свого світу. Яким був світ у Росії 20 років тому, у буремні 90-ті?

Вони ніколи нічого не зрозуміють. Вони не поїдуть жити в тихий передмістя з приватною забудовою і відстороненими сусідами-іноземцями, тому, що «вони дивні, вони не щирі». Нехай навіть там немає гвалтівників, шприців і грабіжників (щільність населення низька). Немає. Вони будуть жити в трущобном «російською районі», де половина сидить на посібниках і веде типовий злочинно-наркоманський спосіб життя. Вони не влаштуються на нормальну роботу через погане знання мови. Вони будуть працювати мийниками туалетів, як героїня недавнього фільму, подумки зневажаючи корінних жителів, вносячи в західний світ дещицю рідного «російського сервісу».

Вони будуть вічно шкодувати, що на батьківщині були ким-то, а тут вони — ніхто. І так, вони дуже здивуються, дізнавшись, що податковий код в США можна отримати за 10 хвилин по телефону, але щоб бізнес приносив гроші, потрібно реально працювати. Що звичні хабара-зв’язку-піраміди тут не працюють, а за що-то можна ще й влетіти на немаленький штраф.

Звичайно, там не рай. Звичайно, там складно. Напевно, дикому варвару з германських лісів було б теж непросто зрозуміти особливості римського побуту. А пара сотень таких варварів обов’язково поселилися купчасто, носячи шкури замість тог, гадя під кущами, розбиваючи морду криво дивиться й розповідаючи один одному, що Рим — це фігня, тут навіть дерева маленькі.

Задовбали ви. Задовбали порівнювати жопу Заходу з особою Росії.